Главная > Коллективный разум > "Рузкая литература" или то, чего нет.

"Рузкая литература" или то, чего нет.


9-12-2017, 06:30. Разместил: katsman
Good шабат, любі мої жидобандерівці і жидобандерівки й шановні відвідувачі
Лаборатоii!

 
Продовжуємо цикл лекцій, що ознайомлює нас з дослідженнями пана Штепи.
Мова йтиме про т.з. русскую литературу.
Почему она "так называемая русская", корифей поведал так:
"Отже, ніщо не може рости без ґрунту. Не могла рости й московська
літературна мова, відірвана від своєї народної, без джерела свого
розвитку. Від ХІІ до ХVIIІ ст. москвини мали лише перекладені твори (з
української). За 500 років москвини написали лише ДВІ книжки. За той час
українці написали кількасот, і то великих творів з богослов’я, філософії,
історії, красного письменства. Це митрополита Якова „Житие царя Ивана
Федоровича" та Кубасова „Хронограф". Лише у XVIII ст. з’являється третя
книжка, та й ту написав змосковщений волох А. Кантемир. Він, власне,
мавпував французького письменника Н. Буало (А. Кантемир був московським
послом у Парижі). Лише від М. Ломоносова (1711–1765) починається слабенька
література, та й та була під вирішальним впливом української. „Московська
літературна мова була століття фантастичною у своїй відірваності від
народної московської. Вона була жалюгідною мішаниною „мови" Ягужинських,
Розумовських, Безбородьок та блазенського жаргону Мініхів і Остерманів"25.
Укладач першого великого словника московської мови змосковщений німець В.
Даль назвав ту мову „кажеником".
 
 
 
 
Московська література почала ставати на ноги щойно у ХІХ столітті, після
О. Пушкіна. Та й її творили змосковщені чужинці. Сам засновник московської
літературної мови О. Пушкін мав муринську, німецьку, волоську кров.
Німецького походження були В. Авенаріус, О. Блок, О. Герцен, З. Гіппіус,
Л. Мей, О. Мюллер, М. Салтиков-Щедрін, А. Фет, Д. Фонвізін та інші.
Українці: А. Ахматова (Горенко), А. Аверченко, І. Бунін (Буньковський), М.
Гоголь, М. Зощенко, В. Короленко, В. Немирович-Данченко, Т. Прокопович та
інші. Євреї: П. Антокольський, Е. Багрицький, І. Еренбург, С. Кірсанов, О.
Мандельштам, Я. Надсон, Б. Пастернак, Й. Уткін, Л. Шестов та інші.
Татарської крові: І. Аксаков, Ф. Достоєвський, В. Загоскін, Р. Зотов, М.
Карамзін, М. Огарьов, І. Тургенєв. Поляки: О. Грибоєдов (Грзібовскі), В.
Сологуб, напівполяки: Д. Мережковський, М. Нєкрасов. Волохи: А. Кантемир,
М. Херасков, шотландець М. Лермонтов, італійського походження Ф. Тютчев,
напівтурок В. Жуковський і сотні інших, що їхні прізвища та життєписи
надруковані в старих і нових московських енциклопедіях. Ці чужинці хоч і
змосковщені мовно, проте психічно, духовно відірвані від джерела
національної творчості – від московського народу – природно не мали сили
творити перлини літератури, що ввійшли би до скарбниці світової культури.
Це визнають і розумніші москвини. Наприклад, критик В. Бєлінський писав:
„Світової, історичної ваги московська література ніколи не мала і мати не
може. Якщо не було би О. Пушкіна, то в історії людської культури не
постало б найменшої прогалини. А цього не можна сказати про Байрона чи
Шіллера. Всілякі балачки про рівновартність московської літератури з
європейською треба вважати за порожнє базікання або за маячню
чванливості"26. Інший московський критик додає: „У своєму змісті
московська література перевищила всі літератури своєю огидною
безсоромністю та нахабством"27.
 
 
 

То бишь, "русская литература" такая же русская, как и "русская слава")))
Продовжимо.

„Яку свою ідею дала світові Московщина? Може, ідею М. Чернишевського з
його філософією „чорного передела", себто першенством розподілу над
творчістю? Чи, може, ідею „славянофильства", себто месіанства московського
мужика, того (за свідченням М. Горького) „тяжкого московського народу, що
доп’яв штуки жити жебраком на багатющій землі, недбало лежачи на ній"? Чи
може ідею „непротивления злу" і примітивної безформності Л. Толстого,
ворожу всьому сильному і гарному? Чи може ідею суспільного „милосердия и
жалости", що за нею крилося звеличення всього безвартісного? Чи ідею
„гибельного различия между твоим и моим"? Чи ідею приниження людської
гідності? Як же може зродити якусь велику ідею народ, що його ідеалом є
хаос, аморальність, ненависть до краси, до вільної думки, до всякої
творчості? Ні! Культура „босяків", Іванушків Дурачків, „лишних людей",
„ідіотів" і т. п.– не для нас, українців"29.
З такою оцінкою московської літератури українського націоналіста Д.
Донцова погодився навіть яничар М. Хвильовий. На запит: „На яку зі
світових літератур має орієнтуватися українська?" він відповів: „У всякому
разі не на московську, і це без жодних застережень. Від московської
літератури мусить тікати українська якомога швидше"30.

Вот почему у современных москвинов так популярны блатнюки, которые он
назвали "шансоном". Вот только что общего у Шарля Азнавура со Стасом
Барецким, а у Патриции Каас с "Воровайками", я не знаю.))))
И, как следствие, такого жанра в украинской музыке нет, чему я абсолютно
не рсстроен.
Далі

"Московщина щойно у XVIII столітті, лише 200 років тому тільки починає
закладати основи своєї літературної мови. Московщина щойно у ХІХ столітті,
себто ВІСІМСОТ років ПІЗНІШЕ за Україну, лише ПОЧИНАЛА творити свою
літературу. І з питомим їй нахабством, не моргнувши оком, проголосила, що
Київська Русь і все, що з нею зв’язане: її історія, її культура, її
література є „общим достоянием". А щоб довести це маловірам, притуляла до
їхнього чола пістоль. Де рука її з пістолем була закоротка – щедро
позолочувала пера істориків. Монархічні московські історики боялися, щоб
європейці не глузували з їхніх вигадок. Тому видумували різноманітні
фантастичні „теорії" про походження свого народу, намагалися якось
обдурити світ і свій народ. Теперішні ж московські історики вже не бояться
нікого, бо московські руки з наганами повиростали такі довгі, що досягають
усіх у світі. Ніколи ще в історії ніякий народ не мав й одної тисячної тих
п’ятої та шостої колон, що їх має тепер Московщина. Ці колони пильнують,
щоб ніхто не вирвав з московських рук жодного з усіх московських „общих
достояний".

Вот она, "общаяистория", "адиннарот", "хахлыиспорченныерюсские" и прочий
бред.
На этом пожалуй, закончу лекцию и перейду к стихотворению.
Сьогодні віршик буде в стилі гострої сатири, з якого я, власне, починав
свій шлях у лабораторії Пана Завлаба і який домінував перед тим, як я
захопився "каверуванням" світових рок-хітів і який я ні в якому разі не
полишаю))).
Ідея цього вірша з'явилась тоді, коли кацапи стали висилати з крїни
американських дипломатичних працівників, вважаючи, що зроблять незручність
США, а воздьогнули, як завжди, власну кацапську отару, зробивши
максимально незручним виїзд до США)))).
В ньому передано шок від того, що бачать представники світу
цивілізованого при знайомстві зі "срусским мирам"))))).
Отже:

Ребятам о зверятах

Джон из Мичигана
На Таганке жил
При посольстве "штатов"
Он в Москве служил

Был примерным клерком
Службой дорожил
Хоть за Мичиганом
Он слегка тужил

Дочка есть у Джона
Звать дочурку Мэг
Была она любимицей
Соседей и колег

И как-то на досуге
Подарок сделал Джон-
Мегги за заслуги
Был уик-энд дарён

И доченьку-малютку
Повёл в зверинец Джон
Узнать, как пума, утка
Горилла, лама, слон

Гуляли, ели фрукты
Купили сок попить
Попили-и у Мэгги
Решил отец спросить

"Ну как тебе, малышка"
И услыхал в ответ
"Отлично всё, папуля
Хочу лишь в туалет"

Заветный виден домик
На нём пара нолей
Отправил дочку Джонни,
А сам ждёт у дверей

И вот выходит Мэгги
Брезгливо морща нос
Бросает взгляд на папу
А в нём-немой вопрос

И Джонни удивлённый
У дочери спросил:
"Тебя никто не трогал?
Тебя никто не бил?"

"Нормально всё, папуля
Но что ж тогда выходит?
А что, зверюшки тоже
Сюда покакать ходят?"

Така драматична історія сталася у місті контрастів Москвабаді))).
Сподібаюсь, ніжна і вразлива психіка дитини не сильно постраждає від
споглядання руссмірської дійсності й це не стане їй моральною травмою на
все життя)))).

Оскільки вище мною згадувалися рок-хіти і США, то музична сторінка
ознайомить вас з хітом виконавця саме з цієї держави:



Ну, ось і все:-) Побажаю на прощання:

Всім бандерівцям галушок
Борщику й смачних пампушок
Всі євреям-по форшмаку
А кацапам-перцю в сраку!

До побачення! Ваш Моня!
скачать шаблоны для dle 10.3Финансовый портал как заработать на forex
Вернуться назад